top of page

Розвиток вольових якостей особистості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сила волі - одна із основних рис характеру сучасної ділової людини. Багато хто вважає, що сила волі - це і є характер. Адже, недаремно існує вислів “сильний характер”, який часто застосовують до людини, що має велику силу волі. Це говорить про те, що міра розвитку сили волі - дуже важливий показник, робота над яким повинна вестися постійно.

   

В дійсності нерідко все відбувається інакше. Наприклад, є багато людей, які вирішили кинути палити або відмовитися від солодкого, проте, не впоравшись з цим, як би з полегшенням говорять: “Ну, немає в мене сили волі”! Але це невірно, оскільки, сила волі є в кожного, просто не кожен її використовує і прагне розвивати. Адже ці ж самі люди можуть примусити себе вставати на роботу і працювати на совість впродовж досить тривалого періоду часу. Причому щодня.

   

Людині, яка хоче досягнути в своєму житті певних висот, створити кар’єру, розвивати силу волі просто необхідно. Адже для того, щоб порозумітися з оточенням, стримувати свої емоції та непотрібну критику, неодмінно потрібна сила волі. Вона потрібна також для того, щоб пережити тимчасові невдачі, які бувають в житті в кожного. Слабка людина ніколи нічого не досягне, якщо постійно робитиме собі поблажки.

   

Людина, здатна примушувати себе працювати, незважаючи на будь-які неприємності, вміє уникати конфліктів з начальством і налагодити стосунки в колективі завдяки стриманому характеру, високо цінується і має загальну повагу. Але для того, щоб стати таким в очах оточуючих, необхідно мати величезну силу волі.

   

Добре розвинута сила волі згодиться і у вирішенні повсякденних проблем, подолання всіляких перешкод. Сильна людина здатна перебороти страх, перемогти поганий настрій, позбавитися від шкідливих звичок та інших недоліків. Відсутність інших позитивних особистих якостей для неї не така страшна, оскільки вона може розвинути будь-яку з них, варто лише захотіти.

   

Якими ж способами можна розвивати силу волі? Наведемо декілька простих правил.

 

Правило №1

ЗРОБІТЬ ТЕ, ЩО ВАМ НАЙМЕНШЕ ХОЧЕТЬСЯ

   

Коли вам не хочеться що-небудь робити, проте, виконати роботу необхідно, згадайте це правило. Завжди примушуйте себе займатися тим, чим не хочете. Пам’ятайте, що лінь заважає нам впоратися з тим чи іншим завданням. Адже насправді будь-яка людина може більше, ніж вона собі уявляє. Виконанню цих завдань протидіють природна лінь і відсутність віри в себе. Сильна людина здатна взяти себе в руки, повірити в успіх і перемогти лінь.

Якщо вам не вдається повірити в свої сили, намагайтеся пригнічувати лінь завзятістю. Після перших перемог ви обов’язково відчуєте зміни в собі. Згодом така боротьба не потребуватиме значних зусиль.

Для становлення характеру дуже корисно займатися будь-яким видом спорту. Це можуть бути, наприклад, легкі ранкові пробіжки в повільному темпі. Біг є відмінним засобом для розвитку сили волі, починаючи з щоденного подолання небажання вставати раніше, ніж звичайно, і закінчуючи подоланням певного психологічного бар’єру перед іншими людьми.

Не бійтеся бути “білою вороною”. Люди, які бігають вранці, викликають повагу оточуючих. Якщо ви ніколи не бігали, почніть з 5 хвилин, хоча б навколо будинку. Поступово збільшіть час до 30 хвилин. Бігаючи по півгодини щодня, ви не лише зможете розвинути силу волі, але й підвищите життєвий тонус. Адже біг - це основна вправа для розвитку серця.

 

Правило №2

ВИ ПОВИННІ РОБИТИ ВПРАВИ ПОСТІЙНО

   

Роблячи собі поблажки, ви ризикуєте залишитися людиною, в якої слабка воля. Але, звичайно, існують вихідні, відпустки, щоб відпочивати, бо інакше рано чи пізно можливий зрив. Проте, для сильної людини, процес розвитку сили волі нескінченний. Повністю позбавтеся від думок про робочу чи навчальну діяльність у вихідний, з тим, щоб наступного тижня з новими силами взятися за неї, без щонайменших відступів назад.

Саме тому розвиток сили волі, як і все інше в природі - це поступовий процес. Безглуздо було б стрибати з даху, лише для того, щоб подолати страх, або ставати під крижаний душ без відповідного тренування та досвіду. Також безглуздо, наприклад, побороти скутість і сором’язливість шляхом різкого, активного включення в громадську діяльність - в цьому випадку неминучий провал. Почніть з дрібниць і йдіть по шляху розвитку сили волі повільними, поступовими кроками.

На першому місці має бути робота та інші життєві цінності, а вправи для розвитку сили волі та заняття спортом лише сприятимуть досягненню поставлених цілей.

 

Правило №3

ДЛЯ РОЗВИТКУ СИЛИ ВОЛІ ВАЖЛИВЕ ГЛИБОКЕ БАЖАННЯ СТАТИ КРАЩИМ

   

Поставте собі запитання: а чи дійсно ви готові стати кращим, ніж були вчора? І спробуйте відповісти на нього обдумано і щиро. Адже з розвитком сили волі зміниться і ваша особистість. Можуть змінитися деякі звички і переваги, іноді - навіть коло друзів. Тому, якщо відповідь негативна, залишайтеся самим собою. Не в усіх вистачає часу та сили займатися самовдосконаленням.

Якщо ж ви все ж вирішили постійно займатися, завжди пам’ятайте про те, наскільки це важливо для вас. Наприклад, ви вирішили побудувати кар’єру, для чого необхідно дуже багато працювати, часто в нічний час. Почавши працювати перший тиждень, після кількох днів ви розумієте, що стали сильно втомлюватися. Так хочеться в такі хвилини зробити собі перепочинок!

Ось тут і потрібно проявити силу волі. Згадайте пораду: “Будь-яка людина може здійснити набагато більше, ніж вона насправді думає”, а ще скажіть собі, що вам подобається займатися роботою та працювати на совість. Якщо ця робота творчого характеру, згадайте, наскільки потрібні ваші твори іншим людям, яку користь вони можуть їм принести. І сміливо приступайте до справи!

 

Тим, хто вирішив серйозно зайнятися вдосконаленням своєї сили волі, можна дати наступні рекомендації:

   

1. Спостерігай за собою протягом якогось часу. Чітко визнач, від яких звичок або рис характеру ти хочеш позбутися. Це твоя мета.

2. "Бій виграє той, хто твердо вирішив виграти",- писав Лев Толстой. Будь впевнений у собі і в тому, що досягнеш мети. Без такої впевненості не варто починати.

3. Борися з вадами шляхом їх заміни достоїнствами. Готуйся до того, що це тривалий, поступовий процес. Чим менше насильства над собою, тим краще, але пам'ятай слова Лафонтена: "Шлях, усипаний квітами, ніколи не призведе до слави".

4. Оволодій трьома самовпливами: самопідбодрюванням, самопереконанням і самонаказом. Вчися бачити в собі іншого - "людину звички", від поганих властивостей якого хочеш позбутися. Спілкуйся і взаємодій з ним. Але він - це не ти.

5. Умій і відступати. Але завжди пам'ятай, що тактичні поразки не повинні похитнути впевненості в стратегічній перемозі.

6. Намагайся супроводжувати вплив на самого себе позитивними емоціями, підкріплювати свої перемоги приємними переживаннями.

 

Рекомендації для виховання волі:

   

1. Краще не приймати рішення, ніж прийняти й не виконати його. Вже прийняте рішення потрібно обов’язково виконувати. Кожна маленька перемога зміцнює волю, а кожна маленька поразка – розслаблює. 
2. Мета повинна бути суспільно корисною, привабливою, щоб вона сприяла мобілізації розумових, душевних та фізичних сил і виконана робота принесла потім радість і моральне задоволення. 
3. Кожне поставлене завдання потрібно ретельно обдумувати не приймати важливих рішень: 

  • коли ви в стані сильного емоційного збудження, гніву і т.д.; 

  • коли ви не можете враховувати найбільш суттєві обставини, пов’язані з виконанням вашого рішення. 

4. Прийняте рішення повинне відповідати вашим можливостям. Людина досягне мети тільки тоді, коли: 

  • здійснить вольове зусилля, необхідне для виконання рішення; 

  • матиме знання й уміння, необхідні для цього; 

  • в неї буде розвинута та чи інша вольова якість (витримка, цілеспрямованість, сміливість); 

  • вона матиме час необхідний для виконання рішення; 

  • матиме засоби для її досягнення. 

5. Поставлена мета повинна бути абсолютно конкретною. Конкретність виражається: 

  • в точності вказаного строку для виконання рішення; 

  • в точному визначенні мінімального об’єму щоденної запланованої праці; 

  • в визначенні строку загальної тривалості роботи над чим-небудь; 

  • в точному визначенні бажаного результату; 

  • в вказані засобів для реалізації прийнятого рішення. 

6. Головну мету слід розробити на ряд проміжних. Досягнення головної мети найбільш ефективно відбудеться шляхом поєднання ближньої, середньої та дальньої перспектив. 
7. Досягнення поставлених цілей повинно допомагати в житті, а не робити з нас рабів поставлених рішень. 
8. Не слід відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні. 
9. Слід пам’ятати, що виховання волі – це гартування тіла й душі, а не знущання над ними. 
10. Не варто відкладати справу незавершеною, необхідно доводити розпочате до кінця. 

 

 

 

bottom of page