Загальні рекомендації виходу з конфліктної ситуації

 

Конфлікт – це стосунки, які викликають напружену ситуацію між двома або більше особами з приводу наявності протилежних мотивів, потреб, інтересів, ідеалів, поглядів, цілей.

 

Першоджерелом конфлікту або умовою його виникнення вважається конфліктна ситуація - тобто, ситуація, у якій одна із складових змінює свої кількісні чи якісні значення, що призводить до загострення стосунків між конфліктуючими сторонами.

 

Конфліктна ситуація передбачає існування кількох обов'язкових елементів:

• учасників конфлікту (дві або більше сторони, що переслідують не схожі чи прямо протилежні цілі);

• об'єкт конфлікту (конкретне явище, причина, стан справ, навколо якого розгортається суперечка);

• рушійну силу - інцидент (факт зіткнення протилежних сил).

 

Загальні правила поведінки, дотримання яких дає змогу знизити ризик виникнення і розвитку дисфункціональних конфліктів:

• намагайтесь адекватно оцінити власну поведінку у конфліктній ситуації;

• поглянте на ситуацію очима іншої людини;

• уникайте виносити роздуми з приводу дій і висловлювань інших людей;

• контролюйте свої емоції;

• залучайте іншу людину до процесу обговорення суперечливих питань, навіть якщо ви можете взяти ініціативу на себе;

• враховуйте можливість перекручування інформації при її передаванні.

 

ПАМ'ЯТАЙТЕ ДВА ПРАВИЛА:

а) не треба хвилюватись через дрібниці;

б) все у цьому житті дрібниці.

 

Блокування конфліктогенів

Зниження вмісту конфліктогенів у спілкуванні призводить до попередження конфліктів. Напрями блокування конфліктогенів відповідають їх різновидам:

• Блокування зверхності відбувається як переконання людини у тому, що образно висловив давньокитайський філософ: "Річки і ручаї віддають свою воду морям тому, що ті нижче від них. Так і людина, бажаючи возвеличитись, повинна триматись нижче від інших"

• Стримування агресії досягається використанням наступних способів:

  • пасивний – висловити комусь негативні емоції, пожалітися, викликати співчуття, виплакатись;

  • активний – за допомогою рухливої активності спорту, фізичних вправ, особистих захоплень улюбленою справою.

• Подолання егоїзму повинно враховувати таку його ознаку, висловлену Арістотелем: "Егоїзм полягає не в любові самого до себе, а в більшій, ніж слід мірі цієї любові".

 

Міжособові способи управління конфліктами. Відомі п'ять основних способів (стилів) управління конфліктами.

 

1. Ухилення. Людина, що дотримується цієї стратегії, прагне піти від конфлікту. Ця стратегіЯ може бути доречна, якщо предмет розбіжностей не представляє для людини великої цінності, якщо ситуація може вирішитися сама собою (це буває рідко, але все ж буває), якщо зараз немає умов для ефективного вирішення конфлікту, то через деякий час вони з'являться. Однак стратегія відходу може зводитися і до прагнення піти від відповідальності за реалізацію поставленої мети.

 

2. Згладжування. Цей стиль характеризується тим, що учасник конфлікту не виявляє ні активності, ні зацікавленості в досягненні позитивних результатів в здійсненні управлінської мети. Така стратегія направлена, головним чином, на уникнення конфліктних відносин між людьми: людина, яка дотримується цієї стратегії, прагне піти і від ситуації, і від відповідальності. Даний стиль засновується на тезах: "Не варто розгойдувати човен"; "Давайте жити дружно". "Згладжувач" старається не випустити назовні ознаки конфлікту, конфронтації, закликаючи до солідарності. При цьому часто забувається проблема, що лежить в основі конфлікту. У результаті може тимчасово наступити спокій. Негативні емоції не виявляються, вони нагромаджуються. Рано або пізно залишена без уваги проблема і емоції, що нагромадилися приведуть до вибуху, наслідки якого виявляться дисфунціональними.

 

3. Примушення. Той, хто дотримується цієї стратегії, намагається примусити прийняти свою точку зору у будь-якому разі, його не цікавить думка інших. Даний стиль пов'язаний з агресивною поведінкою; для впливу на інших людей тут використовується влада, заснована на примушенні, і традиційна влада. Особа прагне завоювати командну роль відносно ділового партнера, провести свою позицію з спірного питання, незважаючи на заперечення його партнерів, і виявляє при цьому максимум активності, напористості, ігноруючи інтереси інших. Цей стиль досить рідко стає ефективним.

 

4. Компроміс. Особа прагне досягнути нормалізації відносин у думках з партнерами, намагається рахуватися з інтересами своїх партнерів і привернути їх на свою сторону. Цей стиль характеризується прийняттям точки зору іншої сторони, але лише до певної міри. Здібність до компромісу в управлінських ситуаціях високо ціниться, оскільки зменшує недоброзичливість і дозволяє відносно швидко вирішити конфлікт. Але через деякий час можуть з'явитися і дисфункціональні наслідки компромісного рішення, наприклад незадоволення "половинчастими" рішеннями. Крім того, конфлікт в декілька зміненій формі може виникнути знову, оскільки залишилася невирішеною його проблема, що породила саме конфлікт.

 

5. Співпраця. Ця стратегія характеризується тим, що особа прагне досягнути нормалізації відносин у думках з партнерами, намагається рахуватися з інтересами своїх партнерів і привернути їх на свою сторону. Даний стиль засновується на переконанні учасників конфлікту в тому, що розходження у поглядах це неминучий результат того, що у розумних людей є свої уявлення про те, що правильно, а що ні. При такій стратегії учасники визнають право один одного на власну думку і готові його зрозуміти, що дає їм можливість проаналізувати причини розбіжностей і знайти прийнятний для всіх вихід. Той, хто спирається на співпрацю, не старається досягнути своєї мети за рахунок інших, а шукає розв'язання проблеми.

 

Керівник, або особа, яка хоче стати ним в майбутньому повинна вміти застосовувати різні міжособові методи управління конфліктами адекватно самої ситуації, однак стиль співпраці, направлений на розв'язання проблеми, повинен бути основним, оскільки саме він робить конфлікт функціональним.

 

5 принципів, що допомогають уникнути конфлікту у спілкуванні:

• Не виражайте сумнів щодо розумових здібностей співрозмовника.

• Підтримуйте в людині віру в себе.

• Розмовляючи з людиною не починайте з питань, які викликають протиріччя.

• Прагнучи переконати, потрібно спочатку дати висловитися.

• Критикуйте позитивно: критика має бути засобом, а не метою.

 

Критикуйте грамотно:

• Критику висловлює людина, яка користується повагою і довірою.

• Критикується справа, діяльність, а не людина.

• Критика застосовується в особливих випадках, а не повсякденно і звично.

• Критикуйте на одинці дружнім тоном.

 

20 правил розв'язання конфліктних ситуацій:

1. Не починайте свою розмову з вислову «Я довго вже хотів сказати» (використовуйте так зване «Я-висловлювання» - висловлювання про себе і від себе).

2. Уникайте слів «завжди», «ніколи».

3. Якщо цю людину ви ніколи не хвалили, не очікуйте, що на вашу критику вона відреагує позитивно.

4. Критикуйте лише те, що можна змінити.

5. Не порівнюйте поведінку однієї людини з поведінкою іншої – це принижує.

6. Не знищуйте індивідуальність.

7. Не приписуйте співрозмовнику того, що він не казав. Краще не перебільшуйте – можуть звинуватити в брехні. 

8. Не зосереджуйтеся на особистості суперника. Активізуйте увагу на проблемі і варіантах їх вирішення.

9. Не кажіть лише про свої проблеми;Дайте змогу висловитися партнеру і уважно вислухайте його.

10. Не робіть висновки за партнера.

11. Перше зауваження робіть наодинці.

12. Давайте людині паузу, яка може допомогти зняти емоційне навантаження.

13. Прагніть зрозуміти співрозмовника.

14. Свою помилку визнавайте швидко і рішуче, випереджаючи критику.

15. Визначте динаміку взаємин і усвідомте мету і мотив поведінки співрозмовника.

16. Зміцнюйте позитивну атмосферу в спілкуванні.

17. Перетворюйте свої проблеми на нові можливості і перспективи.

18. Відчувайте, коли потрібно відступити.

19. Безвихідних ситуацій не буває.

20. Дійте, не уникайте конфліктів, а намагайтеся їх вирішувати і запобігати наслідкам.

 

ЯКЩО ВИ ЗАПАЛЬНА ТА ДРАТІВЛИВА ЛЮДИНА:

• Намагайтеся не залишатися наодинці зі своїми проблемами.

• Вмійте абстрагуватися від турбот.

• Не впадайте у гнів, робіть паузи.

• Не будьте примхливим, поступайтеся.

• Не ставте високих вимог. Той, хто занадто багато очікує від інших, відчуває невдоволення від тог, що вони не відповідають його вимогам.

 

Пам’ятайте про наступні позитивні функції конфліктів:

• конфлікт — це джерело розвитку: він стимулює зміни в суспільстві;

• конфлікт — це можливість розрядки напруження, "оздоровлення" стосунків;

• конфлікт — можливість зближення;

• конфлікти — сигнал до змін: вони сигналізують про об'єктивні суперечності життєвих стосунків і дають змогу вирішити їх.